У що ми віримо
Джерело, яке неможливо прочитати, не відрізняється від джерела, якого немає. За чотири роки війни архіви зробили неможливе: мільйони сторінок, які могли згоріти, тепер доступні з будь-якого комп’ютера. Але доступ до зображення — це ще не доступ до знання.
Ми віримо, що наступний крок після оцифрування — прочитання, і що цей крок має бути таким самим відкритим, як і перший.
Проблема в чотирьох фактах
Скани є, тексту немає
Міжархівний пошуковий портал об’єднує понад 25 мільйонів цифрових зображень з центральних і обласних архівів. Лише ЦДІАК 2023 року виклав понад мільйон копій: актові книги, Генеральна військова канцелярія, Києво-Печерська лавра, духовна консисторія. Пошук там працює за описами й заголовками, а не за текстом самих документів.
Машини щойно навчилися читати український рукопис
Перша загальна модель з’явилася 2024 року й покриває XIX–XX століття. У серпні 2026 вийшла відкрита модель Rukopys-OCR, яка за тестами розробників на українських рукописах випереджає Gemini-3 Flash. Стара орфографія XVII століття з титлами й лігатурами лишається окремою складною задачею.
Читання — це не лише літери
Титла й надрядкові літери, скорочення, юліанський календар, старі назви сіл, вставки польською, латиною, церковнослов’янською. Без палеографічної підготовки людина зупиняється на першій сторінці.
Джерела розкидані
searcharchives, archium, НБУВ, обласні архіви, D-Archive, польська Polona, діаспорні колекції — десятки порталів із різними інтерфейсами і без спільного пошуку.
Джерела: Міжархівний пошуковий портал, КМУ (2023), Тіхонов і Рабус (2024), Mezha (2026), UNLP 2026, Баранецький і Кунанець (2026).
Чому саме зараз
Три речі збіглися вперше. Архіви виклали мільйони сканів за роки війни, бо це стало питанням збереження, а не зручності. Відкриті моделі розпізнавання українського рукопису з’явилися в 2024–2026 роках і вперше дають якість, з якою можна працювати. Великі мовні моделі навчилися відповідати з опорою на джерела, а протокол MCP дав стандартний спосіб підключати такі інструменти до будь-якого асистента.
Ніхто ще не склав це в продукт для українських архівів.
Чому така форма
Розширення браузера, а не ще один сайт
Скани вже живуть у браузері дослідника. Ми приходимо туди, а не просимо завантажувати файли кудись ще.
Пояснення з джерелами, а не чат-бот
Історику відповідь без посилання не потрібна. Тому Хроніст відповідає лише з довідкового корпусу й завжди показує, звідки взяв відповідь.
Спільний шар, а не особистий архів
У Transkribus кожен користувач читає свої документи у своєму акаунті. У Хроністі кожна підтверджена сторінка стає читабельною для всіх, хто відкриє її після вас. Це й є мережевий ефект, який робить продукт кращим із кожним користувачем.
Інфраструктура, а не застосунок
Ті самі можливості будуть доступні через MCP і API. Інші команди, архіви й дослідницькі проєкти зможуть будувати поверх.
Для кого і хто платить
Перший користувач — генеалог, який шукає прадіда в метричних книгах, та історик, який щодня сидить із фондом у браузері. Для них Хроніст безкоштовний і залишиться таким: їхні підтвердження — це й є цінність, яку вони створюють для спільноти.
Платять інституції: архіви, музеї, університети, грантові проєкти, які хочуть обробити фонд цілком, отримати повнотекстовий шар у свій портал або API для власних сервісів. Ця модель перевірена: Transkribus продає інституціям кредити й місця, FromThePage бере гроші з установ, а волонтерам залишає безкоштовний доступ. Ми робимо те саме для українських джерел, але з відкритим результатом.
Принципи
Відкрито за замовчуванням
Підтверджені транскрипції публікуються під CC BY 4.0. Закритого корпусу не буде.
Джерело або нічого
Кожна відповідь має посилання. «Не знаю» — нормальна відповідь.
Останнє слово за людиною
Машина пропонує, дослідник підтверджує. Чернетка й підтверджене візуально розрізняються завжди.
Спочатку українська, але багатомовність у конструкції
Польська, російська, латина й церковнослов’янська в українських архівах — норма, а не виняток.
Перевірка важливіша за обсяг
Краще сто підтверджених аркушів, ніж мільйон чернеток.
Сумісність
MCP, відкритий API, стандартні формати вивантаження. Дані не замикаються в продукті.
Чесний роадмап
Публічний план і датований чейнджлог. Обіцяємо фази, а не дати окремих функцій.
Чого ми не робитимемо
Не завантажуватимемо архівні портали масово: обробляємо лише те, що користувач сам відкрив, а зберігаємо текст і координати, а не зображення. Не продаватимемо дані користувачів і не закриватимемо Commons під платний доступ. Не видаватимемо інтерпретацію моделі за факт.